Волинська ОДТРК організувала телемарафон на підтримку українських військових

Десятигодинний безперервний благодійний  телерадіомарафон «З Вами Бог і Україна !», який провела Волинська ОДТРК,  знайшов широкий відгук  серед глядачів і слухачів. Він щонайперше засвідчив єдиний порив підтримати  патріотів , які з дня у день відстоюють рідну землю від зазіхання  зайд на Сході України.  Учасники телерадіомарафону  схилили голови перед загиблими і закликали   підтримати  тих,   українських бійців, які знаходяться  у зоні антитерористичної  операції.

З тим, щоб зібрати гроші для їх потреб, єдино виступила Волинська рада церков, яка об’єднує  вісім релігійних організацій краю різних напрямків.  У студії ВОДТРК протягом дня побували представники Української православної церкви Київського патріархату,   Волинського  об’єднання   Церкви  євангельських християн-баптистів,  Волинської і Володимир-Волинської Української Православної церкви, Греко-Католицької   церкви,   Церкви  адвентистів  сьомого дня, Волинського   об’єднання  християн віри євангельської п’ятидесятників, Римсько-Католицької   церкви.

Від  влади у студії  у бесіді взяли участь  голова Волинської обласної ради  Володимир Гунчик, заступник голови Волинської обласної ради Олександр Пирожик, Луцький міський голова Микола Романюк.  Вони  закликали консолідовано знайти вихід із складної ситуації та забезпечити мир і спокій у державі, а ще власним прикладом фінансово  підтримали телерадіомарафон, переказавши на благодійний рахунок, відкритий  при Волинській обласній організації Української спілки ветеранів Афганістану,  власні кошти.

«Хоча гроші продовжують надходити, але уже зібрано понад 50 тисяч гривень, за які буде закуплено необхідні речі, продукти для  військових на Сході», – проінформував голова ВОО   Української спілки ветеранів Афганістану Григорій Павлович. Одноденний заробіток має намір переказати і колектив Волинської ОДТРК.

Волиняни, які повернулись із зони АТО, численні благодійники, люди доброї волі зійшлися на тому, що подібні акції є надзвичайно потрібними у час, який вимагає  переосмислення ролі кожного у долі України.

Подібні багатогодинні  акції ВОДТРК  проводить постійно. Зокрема, більш, як 20 літ  традиційно, 1 червня, у Міжнародний день захисту дітей, триває телерадіомарафон «Поспішаймо робити добро», а у різдвяні дні –  восьмигодинний  телерадіомарафон «Бог  багатий милосердям», виручені гроші  під час яких спрямовуються на підтримку дітей особливої долі.

 

У Польщі, у Вармії і Мазурах, завершився   V Міжнародний фестиваль телевізійних і радіопрограм «Калинові мости»

Він покликаний поглибити співпрацю українських і зарубіжних журналістів електронних засобів масової інформації , зміцнити українсько-польські відносини, налагодити добросусідство. Знову яскраво про себе заявила Волинська обласна державна телерадіокомпанія, яка представила і радійні, і телевізійні творчі роботи.

Серед радіоробіт Диплом лауреата (Гран–Прі) здобула  програма «Мир нам» (автор Оксана Коваленко, редактор Марія Андрушко, звукорежисер Світлана Рибальченко). У передачі йдеться про торування шляху Людяності – непростого і повчального, яким ідуть, зокрема, вихідці із Холмщини.

Дипломом лауреата III ступеня  у номінації «Українська культура – європейський вимір) відзначено і радіопрограму «Волинські соловейки» (автор Ольга Кононенко, редактор Вікторія Олещенко, звукорежисер Свілана Рибальченко). Передача розповідає про волинський дитячий колектив, яким опікується Товариство польської культури імені Тадеуша Костюшка.

Із захопленням був сприйнятий волинський телевізійний доробок. Найкращим у номінації «Пам’яті предків» міжнародним журі  визванотелевізійний фільм «Легенда очима правди» (автор і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Олесандр Радчук). Його нагороджено Дипломом лауреата I   ступеня. Телевізійно-журналістське дослідження присвячується історії написання повісті «Хата за селом» польським письменником Юзефом Крашевським. Мало хто знає, що циганка Аза, яку знає світ, вимандрувала з-під його пера і з села Городок , що під Луцьком.

Дипломом фестивалю відзначений і телефільм «Молитва у спільному домі» (автор Олена Собець, редактор Марія Андрушко, оператор Антон Чепель, режисер монтажу Анжела Шабала).

Серед усіх державних телерадіокомпаній України – такий вагомий творчий  ужинок ВОДТРК – чи не найбільший.

«Самітник із роду Косачів» – так назвала нове телевізійне дослідження Волинська ОДТРК. Цього разу – про племінника Лесі Українки, єдиного сина її молодшого брата Миколи, внука Олени Пчілки – Юрія Косача.
Знімальна група (автор і режисер Марія Андрушко, редактор Святослав Пирожко, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала, режисер комп’ютеної графіки Микола Кушнірук, диктори Марія Андрушко, Дмитро Ураєв , звукозапис у студії Андрій Жирнов) в архівах відшукала його правдиві метричні дані (у багатьох джерелах дата народження Ю.Косача подається неправильно) – 5(18) грудня 1908 року. Мало хто знає, що хрестильне ім’я Юрія – Георгій, а його хрещеною матір’ю була Ізидора, рідна тітка Косача. У Державному архіві Волинської області зберігаються судові справи, які свідчать про приналежність Юрія Косача до ковельської підпільної групи українських націоналістів – так званої Української Військової організації (УВО), в результаті чого племінник Лесі Українки був заарештований польською поліцією. Після перегляду вироку Луцького суду Люблінський його змінює до чотирьох років позбавлення волі. Переховуватись Косачу, зокрема, допомагає Серафим Теодорович у Камені-Каширському, після чого вигнанець назавжди залишає Україну.
Автори фільму відшукали архівні звукозаписи виступу Юрія Косача під час його візиту на батьківщину, у Колодяжне, майже 50 літ тому, його листи. Про відвідини родинного гнізда Юрієм Миколайовичем, де він народився, де збігли його дитячі роки і де похований батько, пригадали очевидці подій – місцеві жителі і працівники літературно-меморіального музею Лесі Українки – Віра Комзюк, Марія Чашук, Марія Дмитрук. Думку про нього висловив вчений секретар Інституту Лесі Українки Східноєвпропейського університету Сергій Романов, який захищав за матеріалами Юрія Косача наукову дисертацію. Йому, письменнику, перекладачу, літературознавцю, публіцисту і культурологу, художнику, судилася важка доля вигнанця. У різних країнах був він вантажником і будівельником, лісорубом і маляром, прибирав у готелях і мив вікна, правив баржами до Каліфорнії, шукав золото в лісах Аляски і служив конторським клерком. « У вас шляхетне обличчя. У вас інтелігентні риси. І взагалі ви схожі на вовка» – так охарактеризували його вдачу сучасники. Талановитий у слові, але такий безталанний, Юрій Косач завершив свою долю у Сполучених Штатах Америки, де й похований. Можна вважати, що його ще в юному віці передбачення справдилось: «…з вітрами й громами я житиму на тій землі моїй, але не тут, де тільки смертна тиша…».
До слова. Знімальна група ВОДТРК у цьому є складі підготувала фільм і про батька Юрія Косача – Миколу Косача під назвою «Де пахнув сніг…»

Волинська ОДТРК підготувала і випустила диск Народного артиста України Валерія Маренича «Без тебе…»

В альбом увійшла 21 композиція, усі вони записані волинськими телевізійниками – у студії, на «живих» концертах. Є й відеокліпи власного виробництва.
Валерій Маренич родом із Кривого Рогу, у 70-их роках рідною стала для нього і волинська земля. Своєю творчістю легендарний автор і виконавець об’єднує регіони і народи.  Бо у його репертуарі є пісні польською, білоруською, російською мовами. Хоча перевагу Народний артист України віддає, безумовно, українській пісні. Музику до більшості творів Валерій Маренич створив  сам, до деяких написав і слова. Диск «Без тебе…» Волинська ОДТРК безплатно передасть у заклади культури області, а також  Міністерству культури України.

Волинська ОДТРК  започаткувала телецикл  «Герої Небесної сотні»

Як і тисячі українців, за покликом серця волиняни  поїхали на Майдан у Київ відстоювати щасливе майбутнє своєї держави.  Василь Мойсей, Сергій Байдовський, Едуард Гриневич, Іван Тарасюк не повернулися живими на рідну землю. Вони загинули від куль снайперів і навіки стали Героями. Василю   Мойсею, який незадовго до смерті на своїй інтернет-сторінці написав: “Краще вмерти вовком, ніж жити псом”, 27  березня  цього року виповнилося б 22 роки.  На цей  день і запланована прем’єра роботи.  Волинські телевізійники, готуючи  розповідь про  Василя,  розмовляли з  його батьком – Михайлом Івановичем і братом Романом, і, звичайно, відзняли Майдан, на якому перестали битись серця героїв.

У день народження Тараса Шевченка Волинська ОДТРК презентувала новий документально-телевізійний фільм «І буде син, і буде…»

У день народження Тараса Шевченка Волинська ОДТРК презентувала новий документально-телевізійний фільм «І буде син, і буде…» (автор і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, оператор-постановник Валерій Фетисов, оператор Антон Чепель, режисер монтажу Анжела Шабала). У фільмі порівнюються події Євромайдану 2014-го і те, що зазнав у минулому відомий літературознавець, член-кореспондент Академії Наук УРСР, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Шевченківської премії, Євген Степанович Шабліовський . Про чоловіка, батька і діда розповідають його дружина Ксенія Гаврилівна, учасники Євромайдану – син Володимир Євгенович і внук Євген Володимирович. Майбутній академік, народившись у Камені-Каширському, що на Волині, де подарований у день народження дитини «Кобзар» вважають звичним і звичайним явищем, у сім’ї, яка товаришувала з родиною Лесі Українки, де завжди шанувались українські звичаї, сприйняв Шевченкове слово як потребу наукового його дослідження. Згодом, радянська влада, яка спочатку за вірну любов до Кобзаря присудила Шабліовському сталінські табори, пізніше, зважаючи на фундаменталізм досліджень науковця, присудить йому найвищу премію.

Коли за тобою правда, тобі нічого вибудовувати складні речі. Так діяв і український вірменин Сергій Нігоян, який читає вірш Шевченка, а після цього гине за Україну…

На фото: Академік Євген Шабліовський із сином Володимиром (фото 1967 р.)

Телемарафон “Бог багатий милосердям”   

Напередодні  Водохреща Волинська ОДТРК  традиційно  проводить  десятигодинний безперервний    Різдвяний  благодійний  телемарафон   «Бог багатий милосердям».  Зініційований він  Волинською  радою  церков, яка об’єднала людей семи релігійних напрямків, за підтримки  Волинської обласної державної адміністрації та обласної ради,  Луцького міського голови. Відкриття дійства відбулось у студії ВОДТРК, на яке завітали голова облдержадміністрації Борис  Клімчук,    голова обласної ради Володимир Войтович, головуючий ради церков митрополит Луцький і Волинський УПЦ КП   Михаїл.

9-й  Різдвяний  благодійний  телемарафон  «Бог багатий милосердям» на дійство  запросив усіх небайдужих людей, в серцях яких   живе співчуття і милосердя. Його мета — зібрати кошти для  придбання необхідного  для  нужденних. З цією метою Волинська обласна організація  Товариства Червоного Хреста України відкрила благодійний рахунок, на який  переказуються  кошти. Одним із перших їх вніс  обласний осередок “Партії регіонів”, родина Бориса Клімчука. Протягом дня в обласному українському академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка до виступів запрошені  представники  восьми церков і конфесій, які транслюються у «прямому» ефірі. Там же працюють волонтери, встановлені благодійні скриньки. Загалом у підготовці концерту,  його трансляції задіяно більше тисячі людей.

Проекти до Дня Незалежності

До   22-ої річниці Незалежності України Волинська ОДТРК  започаткувала кілька  телерадіоциклів. Зокрема, у «Новинах» під спеціальною рубрикою  подаються розповіді про відомих земляків, які багато зробили  задля національно-визвольного  становлення рідної держави. Уже прозвучали розповіді за участю депутата Верховної Ради першого демократичного скликання Андрія Бондарчука, якого цими днями названо Почесним громадянином Луцька,  керівника   Заслуженого  самодіяльного  народного ансамблю  пісні і  танцю  України «Колос»  Олександра Огородніка,   Заслуженого будівельника України  Віктора Чорнухи й інших.

«Волиняни  – про Незалежність» – під такою рубрикою на радіо і телебаченні звучать судження співвітчизників: господарників, вчителів, студентів і навіть дітей.

Знімається й фільм «Волинь. Незалежність. Рік 2013-й», який вмістить розповіді про соціально-економічні досягнення  у галузях промисловості,  сільського  господарства, сфері  культури.  До свята також буде виготовлений   музичний фільм про лауреата міжнародних і всеукраїнських конкурсів та  фестивалів  тріо бандуристок «Дивоструни» під керівництвом професора Східноєвропейського університету ім. Лесі Українки Мирослави Сточанської,  відеокліп на пісню «Волинь моя» на слова Віталія Іваницького та музику Адама Горбатюка.

Вшанування пам’яті Лесі Українки

1 серпня минає сто років, як пішла у небуття славна співачка «досвітніх вогнів», письменниця, перекладач, етнограф, людина титанічного громадянського сподвижництва, чия духовна велич означена псевдонімом «Українка», – Лариса Петрівна Косач. Волинська обласна державна телерадіокомпанія у перші дні серпня транслюватиме ряд фільмів, вистав, радіопостановок. Зокрема, у новому виготовленому фільмі «Та, що будила світ…» йтиметься про «білий» будиночок у Колодяжному, який збудували для поетеси, коли їй виповнилося 19 літ. Час тут наче зупинився. На полицях – книги світових письменників, філософів, серед них – твори улюбленого Генріха Гейне. На ліжку лежать стрічки Лесі Українки, на письмовому столі – її чашка і перо. Здається, що муза і досі живе тут, а Леся ось-ось вийде у вітальню до своїх друзів, щоб зіграти на фортепіано. Своїми щоденними переживаннями у фільмі діляться завідувачки – Колодяжненським літературно-меморіальним музеєм Лесі Українки Віра Комзюк і музею Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Тетяна Данилюк-Терещук.

Завжди буде пов’язаний з іменем Лесі Українки й Луцьк, як місто, де з’явився перший її вірш – «Надія». Маленькій Лесі тоді було вісім з половиною років. Нині тут знаходиться кімната-музей «Лесина вітальня». Викласти свої відчуття на папір дівчинку спонукає звістка про арешт за участь у революційному русі батькової сестри Олени Косач. «Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна». Ця Лесина строфа стала лейтмотивом й інших творчих робіт ВОДТРК: «Косачі у Колодяжному», «Літературна вітальня», «Натхнення».

Ряд інших доробків розкажуть про тринадцяте поетично-мистецьке свято «Лісова пісня», присвячене 102-й річниці з часу написання драми-феєрії. 4 серпня в урочищі Нечимному за Скулином, де Леся Українка черпала натхнення, створюючи «Лісову пісню», розпочнеться велике мистецьке дійство. Слово поетеси звучатиме у виконанні артистів Волинського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, переможців поетичних конкурсів, численних гостей, які цього разу очікуються з Закарпаття, Києва, Чернігова, Рівного, Бреста й інших міст. Тут же виступлять кращі фольклорні колективи Ковельщини, на «ягідні пісні» запросять народні аматори з села Оленино Камінь-Каширського району.

«Українське кіно на «Новій Волині»

Дві  потужні комп’ютерні станції: для нелінійного відеомонтажу у форматі Full HD і для створення 3D графіки вартістю 100 тисяч гривень  напередодні    професійного    свята  журналістів  отримала   у подарунок Волинська ОДТРК від Фонду народного депутата України Ігоря Палиці «Новий Луцьк». Нове обладнання дозволить вийти на вищий рівень графічного оформлення і якості телевізійних передач.

Фонд  також профінансував придбання прав на трансляцію кінострічок українського виробництва, і протягом 2013 року щонеділі в ефірі державного мовника реалізується соціальний проект «Українське кіно на «Новій Волині», мета якого – популяризація українського мистецтва, мови і культури, виховання молодого покоління на кращих зразках національного кінематографу. Співпраця триватиме і в 2014 році, – запевнила заступник голови правління фонду «Новий Луцьк» Ірина Констанкевич на презентації проекту. Вона ж передала для працівників Волинської ОДТРК 10 путівок на оздоровлення в Буковелі.

До 70-ї річниці  Великої Перемоги  Волинська ОДТРК започаткувала   цикл телерадіопрограм «Алея Героїв»

Зокрема, знімальна група Волинського телебачення цими днями  працювала у селі Микуличі Володимир-Волинського району, де загинув командир авіаескадрильї 109-го гвардійського штурмового  полку Сергій  Мілашенков.

Народився  Сергій Васильович   15 вересня  1921  року  у селі  Лісовому, нині  Смоленської  області, у селянській родині.  До   армії  був призваний   1940 року.  Успішно   завершивши  авіашколу,  Мілашенков    воює  на   Південно-Західному фронті, 3-му і 2-му  Українських  фронтах.

У березні 1943-го  літак Мілашенкова  над територією , захопленій фашистами,   був підбитий.  Сергій Васильович  потрапляє   у  полон. Його   відправляють  до Німеччини.  Проте дорогою  боєць   зумів втекти.   Одинадцять  діб  він  йшов до лінії фронту. Переправляючись  через Сіверський Донець, дуже захворів.  Майже два місяці    провів у госпіталі.  Але у полк  повернувся.

13 жовтня  1943  року, очоливши  шестірку «ілів»,  Сергій Мілашенков    бомбив  ворога    на правому  березі  Дніпра.  Але групу   атакували  ворожі винищувачі.  Прикриваючи  побратимів,  командир ескадрильї,   вдавшись  до  лобової  атаки, знищив противника.

14 липня 1944 року група старшого лейтенанта Мілашенкова атакувала колону танків у районі села Микуличі  Володимир-Волинського району .  Та літак  потрапив під артилерійський обстріл.  Палаючу машину   командир  направив  на скупчення  ворога.  Разом із пілотом  загинув і його військовий побратим     Іван Солоп.
Сергій  Мілашенков  здійснив  90 успішних бойових вильотів. На його   рахунку  більш, як  20 спалених ворожих танків,  7 артилерійських  і мінометних батарей,  22 зенітних  гармат,  сотні  фашистів.

27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань, виявлені мужність і героїзм, гвардії  старшому лейтенанту Сергію Васильовичу Мілашенкову посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

 Серед його нагород –   ордени Леніна, Червоного  Прапора і Червоної Зірки,  Вітчизняної  війни.      У  селі   Микуличі  на місці, де загинув  Герой,  встановлений  пам’ятник.  Його ім’я носить   вулиця  і школа   у місті Москві.   За подвиг, здійснений на волинській землі, йому  присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Телевізійники  відшукали  очевидців  трагічної   загибелі Героя.  Їх спогади ляжуть в основу телефільму.

Найвищої відзнаки  за бойові  подвиги , виявлені в боях на території Волині,  удостоєно понад шістдесят воїнів Червоної армії та партизан.