Луцьк має бути сучасним, комфортним і естетично привабливим — такими міркуваннями керувалися молоді дизайнери Луцького Національного технічного університету, які працювали над проектами благоустрою і реконструкції центрального частини міста. Їхні розробки згодом мають втілитися в життя. ДАЛІ →

Громадські організації Ковеля ініціювали акцію штучного зариблення міського водосховища. Стан водойми, яка замулюється і заростає, давно непокоїть ковельчан. Боротися за екологію водосховища відтепер будуть не лише люди, а й риби: декілька тисяч мальків коропа, амура і товстолоба вже обживаються на новому місці. ДАЛІ →

Протягом 15 років воду в басейні луцького навчально-виховного комплексу № 26 очищали за допомогою розчину хлору. Школа вважалася потенційно небезпечним об’єктом: через ризик витоку хлору керівництво навчального закладу рідко почувалося спокійним, до того ж мусило платити рятувальникам, щоб ті контролювали балон із газом. Тепер директор школи зітхає з полегшенням, адже в басейні встановили нову очисну установку, в основі якої — іонізація води іонами срібла і міді. ДАЛІ →

Уже три місяці в Любомлі у цетральній районнй лікарні територіального медичного об’єднання Любомльського і Шацького районів діє відділення гемодіалізу. Тепер хворі з нирковою недостатністю цих районів мають можливість лікуватися вдома, а не їздити в Ковель чи Луцьк. ДАЛІ →

Земельні ділянки в Україні розподіляють непрозоро, відсутні місцеві нормативні акти, які регулюють порядок виділення і відчуження землі. Такі висновки дослідження Інституту аналізу державної та регіональної політики. У рамках проекту “Захист прав власності громадян на землю — запорука ефективної реалізації земельної реформи” Інститут вивчив роботу Луцької, Ківерцівської і Рожищенської районних адміністрацій і рад, Луцької міської ради і облдержадміністрації. Було проведено анонімне опитування. Воно засвідчило: вирішенням земельних питань волиняни часто  незадоволені, говорить директор Інституту Інна Гайворонська. ДАЛІ →