Новини Волині

У цьому запевнив заступник голови облдержадміністрації Олександр Курилюк під час своїх відвідин  цього закладу. Для забезпечення повноцінного навчального процесу необхідно придбати меблі і кабінетне обладнання. Загалом, на це потрібно майже 900 тисяч гривень. Олександр Курилюк повідомив, що зі стабілізаційного фонду бюджету виділено близько чотирьох мільйонів  і частину цих коштів неодмінно  спрямують  на доукомплектування Красновольської школи.
У селищі Колки заступник голови облдержадміністрації побував в оновлених приміщеннях  лікарні, музичної школи і  бібліотеки. Реконструкція й облаштування згаданих об”єктів проводилося коштом місцевого бюджету. Також за рахунок власних надходжень у Маневичах відкрили напередодні  стаціонарне відділення постійного перебування одиноких непрацездатних громадян й інвалідів на 15 місць. Геріатричний заклад утримуватиметься коштом місцевого бюджету. У цьому населеному пункті новосілля також відсвяткували соціальні служби і територіальний центр. Для них у Маневичах облаштували нове просторе приміщення. Олександр Курилюк високо оцінив зусилля керівництва району у розбудові бюджетно-соціальної інфраструктури та пообіцяв підтримку  у таких починаннях.

Про перебіг  жнивної кампанії й основні тенденції ринку зерна інформував під час селекторної наради з керівниками профільних управлінь в регіонах Міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. Він розповів, що в країні вже зібрано понад  8 мільйонів тонн збіжжя, валовий збір зернових очікується у межах  43 мільйонів тонн. Середня врожайність — 24,3 центнера з гектара. Волинські посадовці кажуть, що в області цей показник зараз вищий – 30 центнерів з гектара, але до збору врожаю ще не приступили поліські райони, які через кліматичні особливості статистику зіпсують. Заступник голови облдержадміністрації Віталій Карпюк запевняє, що над всіма проблемами,  на яких акцентував увагу Міністр, волиняни вже працюють. Уже обмолочено 13 відсотків посівів, зібрано майже весь ріпак, не обмолочено лише 10 відсотків площ.  За словами Віталія Карпюка, жнива ще триватимуть не більше 15-ти днів, якщо сприятиме погода.
“Щодо ринку зерна, то,  незважаючи на велику пропозицію,  ціни не повинні знизитися”, – прогнозує Микола Присяжнюк, адже у світі хліб дорожчає.  За останні три  тижні ціни експортних контрактів на пшеницю та ячмінь зросли, в середньому,  на 15-20 доларів США за тонну.

Традиційний “Любарт-фест” у Луцькому замку цього року  присвячений 600-ій річниці битви, яка відбулася біля сіл Грюнвальд і Танненберг (нині територія Польщі). Вона стала вирішальною у так званій Великій війні 1408-1411 років між Великим Князівством Литовським і Королівством Польським з одного боку та Тевтонським орденом – із іншого. Луцькі загони тоді воювали  під знаменами Великого князя Литовського Вітовта.
Як згадка про ці історичні події в Луцькому замку відбувся лицарський турнір. Представники різних клубів  змагалися в одиночних боях «щит-меч», на дворучних сокирах, а також у групових боях й узятті фортеці. Відвідувачі фестивалю також насолоджувалися середньовічною музикою і танцями,  мали можливість купити сувеніри на ярмарку народних майстрів.
Офіційне відкриття фестивалю відбулося сьогодні, втім, дійство розпочалося ще учора візитом до Луцького замку делегації з Литовської республіки. Першою подією “Любарт-фесту” стало відкриття виставки картин зі спільної історії України і Литви у Художньому музеї. Її родзинка – привезений литовцями портрет Великого Князя Вітовта. Це полотно вважається одним із найточніших портретів князя.

16 тисяч тон збіжжя планують зібрати цього року аграрії Ковельського району. Ранні зернові з кількох десятків гектарів уже обмолочені, загальна площа посівів становить 9 тисяч гектарів.
Актуальні питання  жнивної кампанії обговорили учасники районної наради, яка відбулась у Голобах, на базі місцевого сільгосптовариства “Дружба”. Як розповіла його директор,  кавалер ордена княгині Ольги Валерія Яромчук, під пшеницю “Миронівську ранньостиглу” в господарстві відвели майже 150 гектарів посівів. З третини площі збіжжя вже обмолотили. Середня врожайність ранніх зернових  — 25 центнерів з гектара.
Цього року також посіяли чимало цукрового буряка і кормових культур. Окрім того, в господарстві утримують близько 1,5 тисячі голів ВРХ.
На нараді йшлося про те, що  у районі майже стовідсотково підготували наявну в господарствах техніку. Зокрема, 148 зернозбиральних комбайнів, парк яких цього року, на жаль, не оновлювався. Ще понад 100 зернозбиральних машин зосереджено в індивідуальних селянських господарствах.
Голова Ковельської РДА Іван Смітюх зауважив, що цього року банківські кредити селянам недоступні. Тому господарники розраховують на власні обігові кошти.
Також в районі дбають про те, щоб жнивна кампанія минула без втрат. Зусилля аграріїв і фахівців МНС спрямовані на те, щоб, як і минулого року, під час збирання урожаю обійшлося без надзвичайних подій.

Бізнес-форум литовських і волинських підприємців став  важливою складовою візиту в нашу область делегації на чолі з Надзвичайним та Повноважним послом Литовської Республіки в Україні Пятрасом Вайтекунасом. Налагоджувати партнерські стосунки  приїхали представники фірм, які працюють у різних галузях економіки. Одну з них волиняни добре знають, бо котли від спільного українсько-литовського підприємства “Волинь – Кальвіс” є  в установах і  приватних будинках. Як розповів голова Маневицької РДА Микола Миронюк, в районі успішно працюють 2 торфобрикетні заводи, а продукцію використовують для спалення у котлах “Кальвіс”, є також  відходи деревини, які спалюють. Усе це дає ефект: економію бюджетних коштів.
Зі специфічними пропозиціями до Луцька приїхав один із керівників фірми “Юпеко” Ігор Забарський. Він презентував послуги з контролю шкідників: дезінфекцію, дезінсекцію, дератизацію.. Зі слів гостя, Волинь -  дуже цікавий регіон, в якому фірма обов’язково буде працювати. More >

Луцьк планує скористатися досвідом Литви щодо вирішення проблем житлово-комунального господарства і енернозбереження. Про це заявив міський голова Богдан Шиба під час зустрічі з Надзвичайним і Повноважним Послом Литовської Республіки в Україні Пятрасом Вайтєкунасом. Найбільше місцеву владу цікавить, як литовці поводяться із побутовими та іншими відходами, управляють житловим фондом і втілюють енерноощадні технології.
Натомість литовську делегацію, у складі якої є представники бізнесових структур, цікавили перспективні інвестиційні проекти і сприяння у їх втіленні. А Пятрас Вайтєкунас запропонував провести на Волині конференцію, під час якої обговорити економічні питання, зокрема, стандартизації й сертифікації продукції згідно із вимогами  Європейського союзу.
Пятрас Вайтєкунас також запропонував посадовцям Луцької міської ради скласти список об»єктів, які заплановано спорудити чи реконструювати в обласному центрі впродовж наступних декількох років, і пообіцяв, що литовські бізнесмени розглянуть можливості інвестування цих об»єктів.
Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Пятрас Вайтєкунас зустрівся і з головою ОДА Борисом Клімчуком.  За участю дипломата також відбувся  бізнес-форум  підприємливих людей, який повинен пожвавити торгово-економічні відносини Литви і Волині.

Польсько-український фестиваль “Кордон” цього року відбудеться у три етапи. Два з них — на Волині. 7 і 8 серпня на території майбутнього переходу Адамчуки-Збереже за ініціативи місцевих громад планують провести фестиваль “Кордон-1055”, де заплановані пленер, заплив на байдарах, велорейд і екуменічна молитва. 21-22 серпня триватимуть основні заходи до Європейських Днів добросусідства. Як і торік, гостей прийматиме острів на Західному Бузі біля прикордонного знака 835, між селами Кречів Іваничівського району і Крилів Республіки Польща. Там заплановані Форум транскордонної співпраці, ярмарок, футбольний турнір, міжнародний театральний фестиваль і концерт гуртів “Sidney park” і “Mad Heads”. Завершальну частину фестивалю – “Кордон 702” – проведуть у селах Стаївка Львівської області і Корчмин Люблінського воєводства.
На засіданні робочої групи з питань підготовки та проведення Днів Добросусідства волинська і польська сторони обговорили ряд організаційних моментів фестивалю. Зі світлом, транспортом, черговими лікарями, прикордонниками і міліціонерами проблем немає. Тим часом, у Кречеві виникли труднощі: торік до місця проведення фестивалю проклали дорогу, а цього року скористатися нею не зможуть – усе затоплене.
Один з організаторів фестивалю, голова Фундації духовної культури пограниччя Стефан Батрух запропонував Іваничівському керівництву трохи перемістити місце проведення фестивалю – із острова на Західному Бузі на прилеглий півострів. Волиняни погоджуються, але остаточно затвердити нове місце  можна буде тільки після  зустрічі з керівництвом Люблінського воєводства.

На Волині активно триває жнивна кампанія, щоправда, обмолочено поки небагато – півтора  відсотка усіх посівів ранніх зернових. Із  3-х  тисяч 400 гектарів  зібрано 10 тисяч 400 тонн збіжжя, середня врожайність 30, 8 центнера з гектара. “Показники врожайності, як свідчить досвід,  коливатимуться протягом жнив”, – розповів начальник відділу рослинництва головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Ромашковець. Він каже, що на динаміку збиральної кампанії зараз впливають і природні, й економічні фактори.
Найбільше в області зібрано ріпаку — 22 тисячі тонн з 9 тисяч гектарів. Усього   цією культурою засіяно понад 16 тисяч гектарів.
“За тонну ріпаку платимо близько трьох тисяч гривень, а от збіжжя  ще не купуємо, ціна  не визначена”, – так прокоментував ситуацію заступник директора Луцького комбікормового заводу Василь Музичук.

Асоціація захисту прав молоді Волині презентувала проект «Налагодження механізму реалізації громадських ініціатив у Волинській області». Розпочатий у семи областях України, він покликаний підтримати громадські організації через  надання  мікро-грантів. «Цього року проект  буде особливо актуальним, адже на місцевому рівні фінансування громадських організацій,  порівняно з попередніми роками, зменшилося на 56 відсотків», – каже голова асоціації і керівник проекту Андрій Гаврищук.
У межах проекту цьогоріч на Волині планують  профінасувати не менше 14-ти громадських ініціатив.
Цьогорічний конкурс міні-грантів погодилися співфінансувати Луцька та Володимир-Волинська міські ради, які нададуть 150 та 2 тисячі гривень відповідно. 80-ма тисячами підтримає проект Іваничівська райдержадміністрація, а 112 тисяч гривень асоціація отримає від Міжнародного фонду “Відродження”.

300 тисяч тонн твердого палива підняли на поверхню з початку року волинські шахтарі. Це – половина річного плану. Виконати його буде нелегко, адже шахти вичерпали свій ресурс і працюють на позабалансових полях, на які колись просто не звертали уваги через їх економічну непривабливість. Тепер вся надія на Десяту шахту, яка повинна дати друге дихання вугільній галузі Волині. Але через відсутність фінансування будівництво нової копальні не ведеться: обіцяні урядом 256 мільйонів гривень на об’єкт не надійшли. Можливо, сьогодні на колегії Мінвуглепрому, на яку запрошені генеральний директор ДП “Волиньвугілля” Іван Костик і керівники генпідрядних організацій, що будують шахту, все ж буде вирішене фінансове питання шахти-довгобуду.