Телецикл «Родина Косачів»

«Лісова пісня»

«Юрба образів не дає мені спати по ночах, мучить, як нова недуга, – отоді вже приходить демон, лютіший над усі недуги, і наказує мені писати..», – ділилась враженнями  про поему-феєрію  «Лісова пісня» Лариса Косач-Квітка   у листі  до Людмили Старицької-Черняхівської. У творі  – глибинне осягнення надзвичайно важливих проблем, які стосуються не лише України, а й світу  загалом …

Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш,  оператор-постановник Валерій Фетисов, оператор Валентин Клімович, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала, запис звуку у студії Світлани Рибальченко, текст читали:  Юлія Гладунець,  Микита Манолов, Лілія Парафенюк).

“Українська серенада Шуберту”

«Місяць плине, блищуть зорі, ніченька сія, грають хмароньки прозорі! Глянь, красо  моя!..»  Цей твір Олени Пчілки «На спогад Шубертової серенади» музикознавець, завідувачка Музею  Лесі Українки (м.Київ)  Ірина Щукіна вперше поєднала як україномовний варіант відомої у  світі «Серенади» німецького композитора Франца Шуберта. Вперше більш, як за 130 літ . Відтак відроджено ще одну сторінку європейського пласту української культури…

Автор сценарію і режисер  Марія Андрушко, оператор-постановник Валерій Фетисов, оператор Валентин Клімович, асистент оператора Микола Дмитрук, запис звуку у студії «Муза» Андрія Жирнова, режисер монтажу Анжела Шабала.

«Візит під зливою»

Історія написання  Лесею Українкою документального нарису «Школа» пов’язана із село Піддубці, що на Волині. Тут учителювала її подруга з дитячих літ Марія Биковська. «Не переставаючи, люблю Вас», – так Марія Михайлівна відгукнеться про Косачів у своєму останньому листі до Олени  Пчілки…

Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, оператор-постановник Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала.  2016 р.

«Український геній Михайла Косача»

Серце любого старшого брата Лесі Українки , перспективного письменника, перекладача, фізика, математика, викладача, метеоролога, науковця, винахідника, гуманіста-борця Михайла Косача зупинилось у 34 роки. Пророче нині звучать його слова: «На щасливому березі згадають нас…Завше новатори майже з нічого починали…Час човна спихати, яке б там море не було. Більше сорому сидіти, ніж блудити навіть…».
Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш,
оператор-постановник Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Шабала, художник-графік Микола Кушнірук, запис звуку у студії Світлана Рибальченко.

«Королівська історія з Колодяжного»

« То ж при тобі, мій друже давній, вірний, пройшло життя дитячеє моє. Як сяду при тобі я в час вечірній, багато спогадів тоді встає !» Ця відома Лесина елегія «До мого фортепіано» спонукала до журналістського дослідження про історію її улюбленого інструмента.А відтак документи і очевидці розповіли… Автор сценарію і режисер Марія Андрушко Редактор Ольга Куліш Оператор-постановник Валерій Фетисов Асистент оператора Микола Дмитрук Режисер монтажу Анжела Шабала Художник-графік Микола Кушнірук Запис звуку у студії Андрій Жирнов Текст читають Марія Андрушко, Дмитро Мельничук

«Самітник із роду Косачів»

Не докоряй йому, мріє загублена. Бо жив на межі суму і краси. Сум опустився поруч, оскільки відірвався від рідної землі. А красу дарував успадкований літературно-мистецький хист славетного роду Косачів. Він, внук Олени Пчілки, племінник Лесі Українки, єдиний син її молодшого брата Миколи, публічно заявить: «Моє життя могло б і може стати сюжетом для роману». Автор сценарію і режисер Марія Андрушко Редактор Святослав Пирожко Оператор-постановник Валерій Фетисов Асистент оператора Микола Дмитрук Режисер монтажу Анжела Шабала Художня графіка Миколи Кушнірука Запис звуку у студії «Муза» ВОДТРК Андрій Жирнов Диктори Марія Андрушко, Дмитро Ураєв

«Ольга Косач-Кривинюк: «Лелія для України»

«Спогадуй, Олесю, сестру свою Лесю! Весняного ранку даю тобі сюю веснянку.». Цей вірш Леся Українка присвятила своїй молодшій на шість літ сестрі Олесі (Ользі). Доля Ольги Петрівни – у судженні її чоловіка Михайла Васильовича Кривинюка: «Якщо 300 років не могли в українцях вбити національного почуття і приводу до визволення, то і тепер прийде момент, коли встане народ…». Ольга Косач-Кривинюк, яку Леся порівнювала з квіткою, була рідна їй не лише по крові, а й близька за духом. У неймовірно важких умовах протягом багатьох років вона зберегла для України великий родинний архів. А її титанічна праця «Леся Українка. Хронологія життя і творчости», яку у США видала сестра Ізидора Косач –Борисова, і нині є основним документом для науковців, дослідників, шанувальників таланту Лариси Петрівни Косач. Автор сценарію і режисер Марія Андрушко Оператори-постановники Руслан Мазурок. Валерій Фетисов Оператор Олег Гаврищук Асистент оператора Микола Дмитрук Режисер монтажу Анжела Шабала Запис звуку у студії «Муза» Андрій Жирнов Текст читають: Марійка Андрійчук, Марія Андрушко, Юлія Дудик. У постановках - Ольга Марчук

«Лесина тінь. Петро Косач…»

«Загинув би, напевно, люд нещасний, якби погасла та маленька іскра любові братньої, що поміж людьми у деяких серцях горіла тихо…» Цей роздум великої Лесі для українців нині проливає сонячне світло і на титанічну постать її батька – Петра Антновича Косача – правника, громадського діяча, який, власне, врятувавши свою дорогу доню від погибелі, вірно, тихо, мов тінь, був поруч неї до останнього свого подиху… Автор сценарію і режисер Марія Андрушко Редактор Ольга Куліш Оператор-постановник Валерій Фетисов Асистент оператора Микола Дмитрук Режисер монтажу Анжела Шабала Запис звуку у студії Андрій Жирнов Графіка Миколи Кушнірука У ролях - Сергій Басай, Микола Панасюк

«Луцьк і Косачі: «Зібрались ми на віче…»»

У переломний етап свого життя, поринувши в дитинство Луцького періоду, Леся Українка пише поезію-спогад «Віче». З Луцьком Косачів пов’язали глибокі життєві віхи. Саме тут з’явився перший твір Лариси Косач «Надія». Тут вона розпочинає навчання гри на фортепіано. Чи не тут виник і задум називатися «Українкою». У Луцьку, як член Хресто-Воздвиженського братства, залишив свій помітний слід Петро Косач. Заклала, за її ж словами, «камінчик української культури» Олена Пчілка. Саме у Луцьку вперше були опубліковані спогади про Лесю її сестри Ольги Косач-Кривинюк… Вдячні лучани спорудили Косачам пам’ятники, вишивають їх портрети. Їхні імена носять бібліотека, вулиця, університет, діють музеї. А за Лесею, «в дворі старого замчища» зібралось віче. Нині воно звітує Косача про свій високий дух і розгортає чи не найбільший в Україні національний прапор. Автор сценарію і режисер Марія Андрушко Редактор Ольга Куліш Оператор-постановник Валерій Фетисов Асистент оператора Микола Дмитрук Режисер монтажу Анжела Шабала Комп’ютерна графіка Миколи Кушнірука Запис звуку у студії Андрія Жирнова

«Ізидора Косач: «Побачиш Україну —привітай!»»

Із розкішних слів, пропахлими зорями, Леся Українка вкладала сере-наду «Давньої казки»: «Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі. Та не може дорівнятись ні одна з них Ізидорі». Ці слова присвячува-лись її улюблениці —на 17 літ молодшій сестричці. Літа, як і всій Ко-сачівській родині, підготували для Ізидори суворі випробування. 1937-го року її арештували й вислали у табори Колими. Зазнала вона й еміграції . Але зберегла для України найцінніше —неоціненний Лесин архів. Написала й опублікувала спогади «Із минулого й пережитого». Будучи членом-кореспондентом Української Вільної академії наук у США, зібрала кошти на впорядковане Ольгою Косач-Кривинюк фундаментальне видання джерельних матеріалів —«Леся Українка. Хронологія життя і творчості»… Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, опера-тор-постановник Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режис-сер монтажу і графіки Микола Кушнірук. Реставрований голос І.Косач-Борисової і запис у студії «Муза» ВОДТРК Андрій Жирнов. 2014 р.

«Микола Косач: «Де пахнув сніг…»»

Хмари батогом вперезала блискавка - і гроза взялася розтинати густе каштанове шатро Косачівського обійстя. Зумкіт великих крапель малий Миколка сприйняв за набридливих хрущів. Щоб відволікти «Коха», як з любов’ю називала хлоп’я родина, дбайлива старша на тринадцять літ сестра Леся Українка збудила в уяві молодшого брата казку… З роками небо Миколі Косачу, як і всій його Великій родині, підготувало випробування. Нині у Колодяжному, де навіть сніг для нього був рідним, молодшому брату Лесі Українки споруджено пам’ятник... Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, редактор Святослав Пирожко, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала, графіка Миколи Кушнірука. Реставрований голос І.Косач-Борисової і запис у студії «Муза» ВОДТРК Андрій Жирнов.

«Леся Українка: «Та, що будила світ»»

Світогляд Лариси Петрівни Косач, Зеї, як називали дівчинку вдома, формувався під впливом свідомих українських родин Старицьких, Лисенків, сестер батька, а також дядька по матері Михайла Драгома-нова. Тож не випадково поетеса чітко усвідомлюватиме творчість як служіння своєму народові, оцінюючи сучасність як «час глухонімії» і закликаючи молоде покоління, «вроджене у темниці і звикле носити кайдани ржаві та важкі», до боротьби. Автор сценарію: Оксана Євпак, редактор Ніна Долінчук, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала. 2013 р.

«Олена Пчілка: «Я не йду в слід чийсь…»»

«Для нас незрівнянно більша забава збирати мед, ніж ним ласувати… До сього ми народжені і не припинимо, допоки помремо...» Це переконання Бджоли перед Шершнем, підслухане Григорієм Сковородою, стало життєвим нектаром для письменниці, етнографа, фольклориста, видавця і редактора, члена-кореспондента Академії наук України, громадської діячки і багатодітної матері Олени Пчілки (Ольги Петрівни Драгоманової —Косач). Нині пережите нею, колись «буржуазною націоналісткою», ми відкриваємо у правдивому світлі … Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, редактор Святослав Пирожко, оператор-постановник Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала. 2014 р.
" " " " " " " " "