Телецикл «Видатні волиняни»

“Володимир Великий”

Однією з найдревніших пам’яток доленосного хрещення Русі князем Володимиром є Свято-Успенський Святогорський Зимненський Ставропігійний монастир на Волині. Разом із київською Десятинною церквою, іншими святинями першохристиянського періоду нашої держави він є свідком славних діянь і подвигів рівноапастольного князя.
Волинь пов’язана з Володимиром Великим найтіснішим чином. Донині тут живуть про нього легенди, які передаються з покоління в покоління. Автор сценарію Олег Криштоф, редактор Марія Андрушко, оператори: Валерій Фетисов, Василь Марищук, Сергій Данилюк, режисер Юлія Яцун, режисер монтажу Анжела Шабала.

«Загадка з Омельного»

У селі Омельне, що на Волині, започаткована щаслива сімейна доля двох визначних постатей світу – польського письменника, історика, археолога, етнографа і фольклориста, публіциста і філософа, художника і гравера, який увійшов до  книги рекордів Гінеса Юзефа Ігнація Крашевського і відомого композитора, без котрого немислима світова музика 20 століття, Ігоря Федоровича Стравінського. В Омельному вони обидва заручилися з коханими жінками, про що нині розповідають фотодокументи. А очевидцем їх історій є старезний парк. Громада на  святі села  його вирішила відродити. Хто-зна, можливо, саме розкішні липи Омельного благословляють молодят на міцні шлюби?

Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, оператор-постановник Валерій Фетисов, оператор Віктор Легеньковський, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала, водій Іван Лихач.

«Закохана в небо»

Життя жінки-вченої в галузі небесної механіки, дослідниці руху комет, доктора фізико-математичних наук і водночас черниці Олени Іванівни Казімірчак -Полонської нагадує легенду. Їй випало власною долею виміряти всі драми і трагедії ХХ століття. Однак  це  реальна історія, яка народилась у селі Селець, що поблизу міста Володимира-Волинського.

Автор сценарію і режисер Марі Андрушко, редактор Ольга Куліш, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, диктор Дмиро Мельничук, звукорежисер Андрій Жирнов, режисер монтажу Олександр Радчук, у ролі астронома- Ірина Мартинюк.

Улас Самчук: «Чого не гоїть вогонь…»

Гомер українського життя ХХ століття, безпаспортний номінант на Нобелівську премію, письменник-вигнанець з тавром «націоналіст», який одним із перших розповів світу про боротьбу УПА і голод в Україні. Таким постає крізь час Улас Самчук. Автор сценарію Вікторія Комендант, редактор Ніна Долінчук, оператори Валентин Клімович, Валерій Фетисов, режисер монтажу Анжела Шабала. 2015 р.

«Олександр Самохваленко»

Хоровий диригент, засновник Волинського народного хору. Він був одним із перших митців Волині, кого удостоїли звання Заслуженого артиста України. Музико- і літературознавець, перекладач, музикант, диригент, але найголовніше, чого навчалися в Олександра Самохваленка, - це аристократизму українського духу. Автор сценарію Тетяна Біскуб, редактор Ніна Долінчук, оператори Валерій Фетисов,Валентин Клімович, Віктор Легеньковський, режисер монтажу Анжела Шабала. 2015 р.

Зіновія Рубан: «Намальована доля»

Маленька Зеня із захопленням спостерігала, як тато вимальовує на полотні лінії, як з'являються перші мазки і, врешті, народжується картина. Чи думала тоді знана нині художниця Зиновія Рубан, що її дитяча мрія малювати так, як тато, стане сенсом життя? Автор сценарію Наталія Морозюк, редактор Микола Генсецький, режисер Галина Фрончко, оператор Сергій Данилюк, режисер монтажу Олександр Радчук.

«Феномен Григорія Гуртового»

Він був великим ентузіастом музейної справи. Підняв на своїх плечах велетенський пласт історії нашого краю. Ще у 60-х роках минулого століття Григорій Гуртовий у селищі Торчині створив перший на Волині історико-краєзнавчий музей на громадських засадах, яким завідував до останнього дня свого життя. Він залишив після себе неоцінений спадок, завдяки якому буде виховуватися не одне наступне покоління. Автор сценарію Олена Собець, редактор Ніна Долінчук, оператор Василь Марищук, режисер монтажу Анжела Шабала. 2015 р.

«Нерозгаданий світ Йосипа Струцюка»

Відомий український письменник-шістдесятник Йосип Струцюк - автор багатьох поетичних збірок, оповідань і повістей, драматичних творів, пісень, кінофільмів. Майже два десятки літ він очолював літературну студію «Лесин кадуб» і виховав сузір' я яскравих особистостей, письменників і поетів. Лауреат літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського, Заслужений діяч мистецтв України створив власний світ, світ слова. Автор сценарію Олена Собець, редактор Микола Генсецький, оператори Валерій Фетисов, Віктор Легеньковський, режисер монтажу Микола Кушнірук. 2014 р.

Наполеон Орда: «Поліський Наполеон»

Наполеон Орда належав до тих шляхетних, небайдужих людей, які присвятили духовні і фізичні сили, талант і знання, усе своє життя справі збереження пам’яток історії і культури. Він їх малював! Життя митця минуло у мандрах дорогами Білорусі, Польщі, України. Він пройшов сотні кілометрів пішки, відвідав глибинки губернії, забуті Богом місця, збираючи народні перекази, легенди. Автор сценарію Тетяна Біскуб, редактор Ольга Куліш, оператори Валерій Фетисов, Віктор Легеньковський, звукорежисер Андрій Жирнов, режисер монтажу Володимир Красилов. 2014 р.

«Габріеля Запольська. Не бути лялькою»

«Коли пан буде у Ківерцях, нехай візьме біля порогу дому пригорщу землі, щоб мені поклали на очі, коли помру…Стільки світу бачила, але ніде моя душа не жила так повно, як на Волині». Це слова польського драматурга, актриси Габріелі Запольської. Їй підкорялись театральні сцени Львова, Варшави, Петербурга, Парижа. Своїми вчинками Габріля протистояла застарілим суспільним нормам, а водночас зазнавала перипетій долі, боролася із собою. Автор сценарію Олег Криштоф, режисер Сергій Орлов, оператори Валерій Фетисов, Віктор Легеньковський, Андрій Сладков, Назар Мідріган, режисер монтажу Анжела Шабала, звук Андрій Жирнов, графіка Миколи Кушнірука, переклад з польської Ольги Борисової, текст читали Микита Манолов, Вікторія Олещенко, редактор Марія Андрушко. 2014 р.

Юрій Лелюков: «За 4 секунди до зими»

«Мой юный друг, Ты пал героем не от врага и не в бою. Но подвиг Твой вполне достоин всех славных подвигов в войну», - так фронтовик Анатолій Карамелєв оцінив вчинок колишнього прикордонника, вчителя початкової військової підготовки Юрія Лелюкова, який 29 листопада 1984 року ціною власного життя врятував від вірної смерті 26 учнів Іваничівської середньої школи №2, запобіг хвилі трагедій по всій Україні. Бойова граната, яка помилково потрапила у клас, на роздуми відвела йому всього 4 секунди. Автор і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, звукорежисер Андрій Жирнов, режисер монтажу Олександр Радчук. 2012 р.

Анатолій Пашкевич: «Повінчаний піснями з Волинню»

Народний артист України Анатолій Пашкевич був не тільки композитором і хоровим диригентом від Бога, а й мав рідкісний дар —відчути з перших слів поетичного тексту його пісенну душу. Його пісні «Степом, степом...», «Мамина вишня в саду», «Лебеді материнства» знають усі українці. Працюючи художнім керівником Волинського народного хору, він написав славнозвісну «Пісню про Волинь», яка стала візитівкою цього відомого колективу. Автор сценарію Олена Собець, редактор Микола Генсецький, оператор Валерій Фетисов, режисер монтажу Олександр Радчук. 2013 р.

Михайло Кравчук: «Світ знає, що Він —українець…»

Академіка світової математичної науки Михайла Пилиповича Кравчука із села Човниця, що на Волині, називають «творцем музики чисел», «вченим з обличчям Христа». Його праці лягли в основу першого комп’ютера, який розробили у США. Його формулами послугувались арабські вчені, розшифровуючи стародавнє письмо. Його перу належать перші підручники українською мовою і численні відкриття з вищої математики. Його запрошували працювати за кордоном, але Він повертався в Україну. Став першим наставником майбутнього генерального конструктора реактивних двигунів Архипа Люльки і батька космонавтики Сергія Корольова. Генію судився важкий шляхи репресивної Голгофи. Автор і режисер Марія Андрушко, редактор Святослав Пирожко, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, звукорежисер Андрій Жирнов, режисер монтажу Олександр Радчук. 2010 р.

В’ячеслав Липинський: «Польська кров української групи»

«Якщо українці самі не схочуть і не зможуть побудувати свою державу, то ніякі варяги їм не допоможуть», - ще на початку минулого століття так говорив В’ячеслав Липинський, чоловік «кость од кости і кров від крови польської шляхти», але той, що вважав себе «в тисячу разів більшим українцем, ніж тодішні репрезентанти цього народу»… Автор сценарію Микола Генсецький, редактор Ольга Куліш, оператор Валерій Фетисов, асистент телеоператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала. 2012 р.

Агатангел Кримський: «Кримський фоліант»

Без могили, без хреста, у кустанайських степах покоїться прах титана духу і праці, у якому не було й краплинки української крові, але який над усе любив Україну, - Агатангела Юхимовича Кримського. Народившись у Володимирі-Волинському, він відкрив для України Схід, а Схід —для України. У 30 літ Агатангел Юхимович з феноменальною легкістю володів шістдесятьма мовами, став письменником і поетом, перекладачем і фольклористом, істориком, літературо-, театро-, і мовознавцем, етнографом, консультантом Лесі Українки, одним із фундаторів Академії Наук України. Автор і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, оператор Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Олександр Радчук. 2013 р.

Олександр Цинкаловський: «Заповіт Княжому місту»

Списаних ним аркушів –як листя на березі. Але якби у нього було ще трохи життя, він, усупереч долі, знову і знову по грудочці дослідив би всю поліську землю. І знову мав би за високу честь зберегти для майбутніх поколінь те, ще безслідно зникає в глибинах часу. Бо він, археолог, історик, етнограф, професор-енциклопедист, Олександр Миколайович Цинкаловський, виколисав цю мрію з дитинства, у місті, де все дихало історією. Автор і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, оператор-постановник Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, звукорежисер Андрій Жирнов, режисер монтажу Олександр Радчук. 2012 р.

«Олександр Колодій: «Мішень чемпіона»»

Майстер спорту України з кульової стрільби Олександр Колодій, який народився у Луцьку, доводить, що у будь-якій ситуації у людини є місце для самоствердження. Результатом напруженої праці нечуючого від народження хлопця стали світові рекорди. Поруч нього —така ж працьовита дружина - Світлана Яценко. Автори: Дмитро Кузнєцов, Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, оператор Василь Марищук, режисер монтажу Анжела Шабала. 2014 р.

Ігор Павлюк: «Між Бугом і Богом»»

Старий вогонь заслухався про найпотаємніше… Перед ним сповідувалася оголена душа, яка бачить крізь простір і час, яка найвищим мірилом свого злету вважає покликання бути миро-творцем, яка на утвердження поліської самобутності мріє про літературний центр обабіч Бугу. Саме звідси вимандрував у широкий світ поет Волинського Полісся Ігор Павлюк. І не інакше, як Божий це промисел, - щоб пізнали його у різних куточках світу. А закохав-шись у світло його серця, відкривали для себе неповторну Україну… Автор сценарію і режисер Марія Андрушко, редактор Ольга Куліш, опера-тор-постановник Валерій Фетисов, асистент оператора Микола Дмитрук, режисер монтажу Анжела Шабала, графіка Миколи Кушнірука, продюсер Костянтин Петрук. 2015 р.

«Сіма Кордунова: «Споконвічні цінності мої»»

Домівка письменниці Сіми Кордунової навесні, влітку і восени потопає у квітах. Вони її люблять. А вона любить їх, як і землю, якою ступає, українську землю… Ця жінка з душею вільного птаха, і крила її —це слова. Українська історія, значення Шевченкового слова у її долі мають власні життєві цінності. Автор сценарію Наталія Морозюк, редактор Марія Андрушко, режисер Галина Фрончко, оператор Валентин Клімович, режисер монтажу Анжела Шабала, графіка Миколи Кушнірука. 2014 р.

Юрій Максименко

Відомий диригент, член Національної Ліги українських композиторів, художній керівник Волинської обласної філармонії, «Людина року» Волинського краю у номінації «Гордість Волині», лауреат обласної мистецької премії імені Ігоря Стравінського, заслужений працівник культури України – все це про Юрія Максименка. Його життя - то безперервний рух, постійний творчий пошук, робота. Як раніше, так і тепер. Дивлячись на нього, сьогоднішнього, навіть не віриш, що початки життєвої дороги цієї людини сягають далекого 1932 року – стільки енергії, натхнення, запалу. 1992 року Юрій Андрійович Максименко написав ліричний гімн на слова Володимира Сосюри «Любіть Україну». Навіть якби нічого іншого з під його пера не вийшло, лише цей вокально-інструментальний твір поставив би волинського композитора в число видатних особистостей нашої держави.

«ВИДАТНІ ВОЛИНЯНИ»: Степан Кривенький

Він народився в таку пору року, коли від сонячного тепла прокидається земля та починають співати птахи. Але тоді, воєнного 1941, вільхівська земля ще не знала, ким стане Степан Кривенький. І що коли виросте, то про неї, як про колиску, заспіває так гарно, що той спів українців підхоплять грузини, згодом – білоруси, а потім поляки, німці, чехи, італійці.., що на зачарованих пісенною красою хвилях морів і океанів йому судилося потрапити аж в Америку. І у далеких країнах мовою незабутньої мелодії розповісти про вроду рідного краю, ім’я якому - Волинь.
" " " " " " " " "