У Страсний четвер Церква згадує останню трапезу Господа Ісуса Христа з апостолами. Саме тоді Спаситель встановив таїнство церкви – Святе Причастя. Іконописці різних епох часто зверталися до цієї тематики. У Луцьку презентували унікальний твір сакрального мистецтва, що відображає Таїнство Євхаристії. До Музею Волинської ікони повернувся з реставрації винятковий твір доби бароко. Ікона «Христос у потирі» датується 1737 роком. Композиція представляє Євхаристію як Тіло і Кров Христа.

Розповідає голова просвітницького відділу Волинської Єпархії Української Православної церкви протоієрей Валентин Марчук:

– Ті художники, які зображали цей момент, вказали, що в чаші, якою причащають у храмі, в потирі, ми бачимо хліб, просфору і вино, а невидимим чином там перебуває сам Бог.  І Спаситель промовив: “Хто їстиме моє тіло і питиме мою кров, той в мені перебуватиме і я в ньому, і я воскрешу його в останній день”.

Унікальність твору в поєднанні двох сюжетів на одній площині: Таїнство Причастя  у центрі композиції та поряд деталі, що розповідають про останні дні земного буття Христа, його страждання і смерть.

Продовжує директор Музею Волинської ікони Тетяна Єлісеєва:

– Ми бачимо бич і різки, і стовп, до якого прив’язували Ісуса Христа. Надзвичайно цікаво вирішив момент страсної дороги наш волинський іконописець, хресної дороги. Ми бачимо скривавлену стопу, яка втілює муки і страждання Ісуса Христа під час того, як він ніс хрест по хресній дорозі.

Дослідження науковців виявили, що ікона була двічі реставрована: у ХІХ столітті та в середині ХХ. Історія її надходження до фондів Волинського краєзнавчого музею невідома. Відтепер ікона «Христос у Потирі» розміщена в постійній експозиції Музею Волинської ікони.