hhhСоціальний, культурний і фізичний зрізи сучасного Луцька упродовж століть формували люди, які належали до різних національностей та віросповідань. Нині обласний центр Волині є переважно православним, де здебільшого мешкають українці. Проте були періоди, коли католицькі храми у ньому переважали.

Соціальний, культурний і фізичний зрізи сучасного Луцька впродовж століть формували люди, які належали до різних національностей та віросповідань. Нині обласний центр Волині є переважно православним, де,  здебільшого, мешкають українці. Проте, були періоди, коли католицькі храми у ньому переважали.

Рівно 25 років тому римсько-католицька громада Луцька отримала від влади Костел Святих Петра і Павла для виконання духовних треб. А ще цього річ сакральній споруді, що постала у камені, – 400 років.

 

«До цього моменту тут знаходився храм дерев’яний. В тих століттях пожежі були популярними, то костел дерев’яний згорів. Храм дерев’яний був під титулом, під назвою Пресвятої Трійці. І кам’яний храм, як будувався, він теж був під цією назвою. З 1616 і до 1639 року відбувалося будівництво цього храму. Не планувався він початково як кафедральний храм, тільки як парафіяльний. Як маленька парафія, яким би опікувався орден єзуїтів, або ж правильно говорити – Товариство Ісуса Христа»,розповів отець вікарій Роман Власюк.

 

 

Будівництво відбувалося під наглядом талановитого італійського архітектора Джакомо Бріано, автора багатьох храмів у Європі. 1639-го року костел було освячено на честь святих апостолів Петра і Павла. Священнодійство здійснив біскуп Павло ІІІ Волуцький. Барельєф з родовим гербом католика розміщено на одній із внутрішніх колон храму. Цей нетлінний скульптурний спадок “оживляє” архітектуру, посилює її духовну насиченість. Адже римсько-католицька кафедра відзначається пластичною виразністю.

«Не зображувалися б в жодному випадку фігура чи образ Святого, якщо б конкретно люди не молилися, не просили заступництва конкретно в цього Святого», – каже Роман Власюк.

Інтер’єр костелу прикрашають рельєфи, фігури апостолів, пророків, святих. Вони заповнюють портали, галереї верхніх ярусів, ніші та виступи карнизів. Усе виконано в традиціях західноєвропейського сакрального мистецтва.

This slideshow requires JavaScript.

Найдавніші скульптури – це святі закону єзуїтів, серед яких і засновник ордену Ігнатій Лойова. Його можна побачити у повздовжній частині простору монументальної споруди, яку в архітектурі називають нава. Ігнатій Лойола одягнутий у шати священика, на яких написано літери «йот, ха, ес», що значить «Єзус Хомінум Сальватор» – «Ісус спаситель людей». За цими літерами можна зрозуміти, якого ж святого втілено у камені. Адже жодних відомостей про скульптуру, авторство та час створення не збереглось.

Святі Алоізій Гонзаго та Станіслав Костка – покровителі молоді, зокрема студентів. Їх скульптурні фігури розташовані у лівій наві костелу. Кам’яна пластика підкреслює виразність емоційних рухів. Величні білі статуї для прихожан – символ присутності Божественної сили, втіленої у його святих.

Особливо пошановані у Кафедральному храмі святі, на чию честь освячений костел. Апостоли Петро і Павло стоять у вівтарній ніші. Є вони і на головному фасаді будівлі. Ці фігури датуються 18 століттям.

Ключові скульптури у Костелі Святих Петра і Павла

«Тут в конкретному випадку представлений апостол Петро вже з ключами. Як пам’ятаємо з Євангеліє, де Ісус Христос сказав, передаючи апостолу владу – ти триматимеш ключі від Царства Божого. Тому в іконографії, чи то в образах, представлений апостол Петро з ключами. Натомість апостол Павло, як бачимо, тримає книгу», розповів Роман Власюк.

Усі скульптури збереглись з моменту їх встановлення. Так само як і ті, що прикрашають головний фасад будівлі. Вони добре збереглися за винятком втрати деяких деталей. Зокрема, у Святого Петра на нижньому ярусі фасаду втрачено ключі. А апостол Павло у перипетіях історії храму загубив свій меч.

 

Центральною є композиція «Непорочне зачаття», на якому Діва Марія на земній кулі топче ногами змія. Це найбільш шанована свята у католиків. Хоча через те, що важко було знайти візуальний образ для зображення абстрактної концепції непорочного зачаття та численні догматичні суперечки, ця тема порівняно пізно з’явилася у мистецтві. Застиглі рухи боротьби за спасіння світу майстерно передають схвильований стан Богородиці. Пластика тіла і драперії, яка огортає його, підкреслюють експресію композиції.

 

 

 

Костел, як і 400 років тому, належить до найбільших архітектурних та релігійних домінант Луцька. Він пережив Буремний Хід Історії. Усі намагання його знищити лишилися марними. Напевно, для того, щоб у цих стінах завжди лунала молитва.

Повний варіант передачі “Народна скарбниця” про католицькі скульптури у Костелі Святих Петра і Павла: