На Волині продовжують розглядати справи колишніх бійців 51-ї бригади, яких звинувачують у самовільному залишенні частини. Самі ж хлопці стверджують, що їх відпускали додому, доки не отримають повідомлення про необхідність з’явитися в частину. Дехто з бійців у той час перебував на полігоні, інші періодично з’являлися в частині, або намагалися пролікуватися. Але військова прокуратура, яка висуває звинувачення, це до уваги не бере.
Максимові Силюку військова прокуратура висунула подвійне звинувачення в самозалишенні частини. І лише на 16-му судовому засіданні одне зняла. Чому тільки зараз, представник військової прокуратури Олег Бакуленець не пояснив. І 16-й раз не з’явилися свідки обвинувачувача. Чому – ніхто не пояснив. Для ознайомлення зі змінами звинувачення дають щонайменше тиждень, тому справу відклали до 29 лютого.
Дещо інша ситуація у справі Василька Яльницького. Каже, після повернення зі сходу їх розпустили додому. Тож частини самовільно не залишав. Але судова тяганина йому настільки збридла, що боєць визнав свою вину, аби тільки не їздити засідання.
І найгучнішою мала бути справа Олександра Корецького. Блок-пост біля села Андріївка Донецької області, який охороняв Сашко, ворог закидав гранатами. З усіх п’ятнадцятьох його єдиного поранило. Осколок дає про себе знати й досі. Позаторік у жовтні йому дали направлення у військовий госпіталь. Але там у лікуванні йому тричі відмовляли за відсутністю місця. Проте звинуватили в самозалишенні частини.
Слухання відклали, бо свідки від прокуратури на суд не з’явилися. Зате підтримали побратими й волонтери. Усі підсудні – демобілізовані. Якби вони й справді скоїли те, в чому їх звинувачують, відпустити зі служби їх не повинні були б. І справи такі з’являються не тільки проти вояків Збройних Сил, а й проти добровольців. Зате проти халатності військових і проти зради бійців командирами жодних позовів поки ніхто не подавав.