Президент Асоціації хірургів-герніологів України Ярослав Фелештинський у Луцьку показав нові власні запатентовані методики оперування великих і гігантських післяопераційних гриж. Його розробки допомагають зменшити ймовірність післяопераційних ускладнень і ризик виникнення рецидивів. Деякі етапи операцій професор Фелештинський провів уперше. За майстер-класами у форматі відеоконференції спостерігали волинські хірурги.

Тамара Павлісюк за життя перенесла аж 10 різних операцій. Унаслідок них організм ослаблявся, що призводило до нових ускладнень. У жінки сформувалися дуже великі післяопераційні грижі.

– Дві защемлені грижі, потім видалення жовчевого, діафрагмальна грижа була і знову була післяопераційна, після того резекція кишечника і – результат сьогодні, – розповідає Тамара Павлісюк.

Оперувати грижу за власною методикою й тим самим зупинити рецидиви в жінки приїхав головний герніолог України Ярослав Фелештинський. Але спочатку – обов’язковий передопераційний огляд.

Кількість перенесених операцій, я гадаю, – це основна причина, оскільки повторні втручання спричиняють слабкість післяопераційного рубця, – каже лікар. – Дефект, який прогресує, прямі м’язи зміщуються… Звичайним способом закрити такий дефект нереально.

Операція тривала зо три години. Перш ніж перейти до головного етапу, Ярослав Фелештинський разом з волинськими колегами усуває набуті проблеми, зокрема спайки в кишечнику, які призвели до часткової непрохідності. А вже потім ставить спеціальну сітку, яка має вживитися в організм.

– Сітка має спеціальне покриття – колагенову плівку, що запобігає зрощенню внутрішніх органів саме з сіткою. Це також особливість така, що полегшує навіть виконання самої операції хірургом, тобто технічно це виконати значно простіше, у порівнянні з іншими методиками, й водночас це запобігає ускладненням, – розповів Ярослав Фелештинський.

Жодних вікових обмежень для застосування таких методик не існує. Також на сітку чекає й інша пацієнтка, Євгенія Зімич. Якось вона звернула увагу на випуклість в організмі. Це  й була постопераційна грижа.

– Випуклість така була в животі, – бідкається жінка. – Коли напружуюсь, лягаю або встаю – і ґуля ставала на животі. Бандаж носила, але сказали оперувати, щоб не сталося більш складної ситуації.

Пані Євгенію оперували дві години. Уперше застосовані методики дозволяють зміцнювати операційний рубець не додатковими живими тканинами, а накладанням спеціальної сітки. Отже, у черевній порожнині менше розрізів.

– Не підвищується внутрішній черевний тиск, – каже Ярослав Фелештинський. – Це надзвичайно важливо при хірургічному лікуванні таких пацієнтів. Крім того, вірогідність ускладнень з боку рани зменшується, тому що сітка перебуває в глибинних тканинах, яка не контактує з підшкірною основою. У цьому – основна новизна цієї операції.

Якщо за кордоном такі операції досить поширені, то для українських хірургів вони в дечому нові. І проведення таких майстер-класів дозволяє побачити і зрозуміти ці методики на практиці.

Завідувач лапароскопічного відділення ВОКЛ Микола Галей переконаний, що завдяки таким навчанням, волинські медики зможуть почати впроваджувати такі оперативні втручання щодо масивних післяопераційних гриж, щоби знизити відсоток рецидивів.

Загалом у Ярослава Фелештинського 35 запатентованих методик оперування. Прооперовані жінки почуваються добре й нині отримують післяопераційне лікування. Уже за тиждень можуть бути вдома. Щоправда, півтора місяця змушені уникати фізичних навантажень.