5 листопада 2008 р. у світ вийшов перший номер власного тижневика ВОДТРК “Телерадіогазета”. Своїм народженням видання завдячує Святославові Костянтиновичу Пирожку, який і став шеф-редактором тижневика. Пам’ятаю нашу розмову про те, що при такому потенціалі: чудових майстрах слова – журналістах, які щодня зустрічаються з десятками неординарних людей, та операторах, чиї всевидючі камери фіксують найважливіші моменти життя краю, гріх не розказати про все це ще й у газеті. Адже на телебаченні чи радіо сюжет живе кілька хвилин. А закарбоване на шпальтах газети – мінімум тиждень.
Так почалася наша робота над “Телерадіогазетою”. Не можу сказати, що все виникло з нуля. Як зізнавався Святослав Костянтинович, плани щодо створення тижевика він виношував аж 17 років! Так що вже були певні ідеї і стосовно назви газети, і щодо її формату. Прораховувалось усе: від оптимальної кількості сторінок до можливих рубрик і тем. За місяць-другий були розроблені кілька варіантів макетів. Не терпілося побачити віддруковані плоди своєї праці. Для цього нашій маленькій редакції потрібен був фахівець-комп’ютерник, майстер з верстки газети. Такою знахідкою стала для видання Олена Франківна Ляховська, яка на той час майже півтора десятки років займалася версткою газет і знала цю справу “від” і “до”. На її плечі лягли підбір шрифтів, кольорової гами, робота з фото та інша технічна робота.
Важко давалися перші кроки на ринку преси. Адже видання наше було нове, ще не відоме читачам. Поширювати “Телерадіогазету”, так би мовити, знайомити її з публікою, випало Олегові Дядюсю. Згодом його естафету перейняв Анатолій Іщук, якого, на жаль, вже немає серед нас. Сьогодні цією відповідальною справою успішно займається Роман Жижара.
“Телерадіогазета” помаленьку, номер за номером, впевнено здобуває прихильність читача, а з нею – і своє місце на ринку преси. Особливо тішить, коли чуєш, як біля лотка з газетами замість звичного “Дайте газету з програмою” просять саме “Телерадіогазету”. Сподіваємось, що попереду у тижневика ще багато цікавих матеріалів, високі тиражі і сотні вдячних читачів. А поки дякуємо усім, хто нас читає і чекаємо зустрічі з тими, хто ще не познайомився з “Телерадіогазетою”.