Полювання на сонячний камінь стало реальною загрозою для екології. Волинські бурштинокопачі, прагнути нажитись, забувають про шкоду, яку завдають природі. Незаконним видобуванням бурштину занепокоїлись і волинські археологи. Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський стверджує, що така діяльність призводить до руйнації історичних поховань.
«Нажаль, на сьогоднішній день Костюхнівка-Вовчечьк більше відомі як “клондайк” бурштину. Поховання того часу вимиваються і викопуються копачами без дослідників. Експедиція ДП “Волинські старожитності” виявила 2 таких поховання в районі сіл Костюхнівка і Лісове, а також завдяки місцевому священнику о.Роману з с.Комарове – поховання росіянина з військового шпиталя. Всі вони датуються 1915 роком», – повідомив він у своєму Facebook.
Читайте також: Чорні копачі знищили давньоруську піч у Ратневі
Історична довідка ДП «Волинські старожитності»: На початку вересня 1915 р. на Волинь прибули польські легіони у складі австрійсько-угорської армії. Від 17 вересня до 10 жовтня тривали бої поляків з російськими військами в районі сіл Троянівка-Колки-Велика Медвежка. 18 жовтня XL корпус 8 армії генерала О.Брусилова перейшов у наступ по лінії р.Стир і 19 жовтня зайняв села Кукли і Яблунька. Проте 21 жовтня польські легіонери відбили Кукли, а 29 жовтня зайняли Кам’януху.
У ці дні група легіонерів полковника Казімєжа Сосновскі була переведена на фронт між Великою Медвежкою і Костюхнівкою. На початку листопада запеклі бої тривали саме там. Зимою у навколишніх лісах легіонери почали будувати землянки з доступних матеріалів – дощок знищених домів. У Вовчецьку з цією метою навіть розібрали церкву.
Надалі на Волинському Поліссі тривали лише позиційні бої. Активні дії розпочалися 4 червня 1916 р. наступом російської армії, відомим як Брусиловський прорив. 4 липня тривали бої під Костюхнівкою. В історію Польщі затятість польських легіонерів увійшла як своєрідна гордість. Кожного року на День Незалежності тут запалюється вогонь, який передається у Варшаву. Звідси і розпочала незалежність ІІ Речі Посполитої.
