Про Олександра Богачука, поета Божою милістю, не треба багато розповідати.
Його пісні співають далеко за межами України, його вірші бентежитимуть серця ще не одного покоління. Він любив життя, любив мирні росяні світанки й тумани на луках, про які писав тонко і щемно. Тож не випадково гонорар за книгу “Стогін землі”, яку оформляв член Національної Спілки художників Леонід Хведчук, Олександр Богачук передав у Фонд миру.
Так сталося, що на рідній Волині, у Луцьку, чомусь не знайшлося для нього місця й Олександра Богачука запросили до Рівного, де він очолив Спілку письменників. Але ніколи не поривав з Волинню і при зустрічах від нього можна було почути: “Я неодмінно повернуся в рідні краї”. І повернувся. Уже після того, як відійшов у вічність. Саме на кладовищі у Луцьку його могила, а в рідному селі Сокіл Рожищенського району — пам’ятник. Його спорудили талановитому землякові односельчани. Саме вони організували в селі урочистості і з нагоди 76-річчя з дня народження Олександра Богачука. У них взяв участь голова Рожищенської РДА Володимир Войтович, який разом із місцевими жителями здійснив літературну подорож за книгою поета «А час не жде» і поклав вінки до пам’ятника Олександрові Богачуку.




