Самодостатні громади: реальні зміни чи ілюзія реформ? Цю тему обговорювали на засіданні інтерактивного прес-клубу в рамках спільного проекту обласної ради та редакції газети «Волинь нова». Депутати місцевих рад, експерти і журналісти аналізували умови і шляхи втілення однієї з найгарячіших реформ, зважаючи на її стислі терміни.
Перш ніж ухвалити перспективний план об’єднання територіальних громад, обранці волинян довго і прискіпливо обговорювали його під час Дня депутата і на сесії обласної ради. Втім, без відповіді поки залишилося чимало питань щодо майбутнього волинських сіл. Серед найбільш актуальних: чи дотримується принцип добровільності при утворенні територіальних громад, як формуватиметься їх бюджет, що спонукатиме селян долати пасивність і байдужість та активніше використовувати місцеві ресурси для блага громади.
Керівник Офісу реформ в області Анатолій Пархом’юк зазначив, що жодна територіальна громада не буде об’єднана примусово, оскільки між населеними пунктами повинен бути оптимальний зв’язок для їх подальшої спроможності.
«Територіальні громади будуть мати ті ж самі повноваження, які мали сільські та селищні ради. Вони будуть надавати ті ж самі адміністративні послуги. Але всі ренти, всі плати, всі відсотки, які раніше йшли до держбюджету, тепер будуть лишатися на території цієї громади. Тут виникає питання розбіжностей між добровільністю і спроможністю», — розповів він.
Новий адміністративно-територіальний устрій області, зменшення кількості сільських і селищних рад, розширення меж Луцька і деяких районних центрів – не всім до вподоби. Але, на думку депутата обласної ради Людмили Кирди, — це найголовніша реформа, ціль якої, в першу чергу, передати владу, повноваження і фінансовий ресурс на місця.
“Сьогодні дуже багато є розмов, що будуть закриватися школи, особливо, малокомплектні, ФАПи. Тут стоїть питання: чи зможе громада сама утримувати ту, чи іншу школу? Але як була освітня субвенція від держави, то вона і буде після об’єднання громад. Навпаки, сьогодні держава декларує те, що буде збільшено фінансування, залишиться більше податків і зборів на місцях” — зазначила вона.
Як повідомила заступник начальника управління освіти, науки та молоді облдержадміністрації Людмила Плахотна, в області діє 773 загальноосвітні школи. В їх числі — десятки малокомплектних, де навчається з десяток і менше школярів. У цих навчальних закладах на одного учня держава витрачає, орієнтовно, 40–50 тисяч гривень. У порівнянні з іншими, це досить багато. Тому роботу малокомплектних шкіл в області планують призупинити. Втім, і такі рішення остаточно ухвалюватимуть громади.
“Така школа, в якій на дитину витрачається 30-40 тисяч в рік, буде функціонувати, тільки, якщо громада вирішить, що вона повинна існувати, адже вона буде фінансуватися з місцевого бюджету, з бюджету громади”, — пояснила Людмила Плахотна.
Учасники засідання інтерактивного прес-клубу обласної ради зійшлися на думці, що процес реформування пришвидшиться завдяки активнішій інформаційній кампанії. Мовляв, і громадськість, і депутати повинні володіти достовірною інформацією з приводу усіх нюансів об’єднання громад.