“Довелося подружитися зі зброєю, краще б люди дружили з людьми…” Ці  слова — з нової  збірки  луцького поета, учасника АТО Юрія Щербика. У  Нововолинську  відбулася презентація книжки,  що побачила світ у місцевому видавництві «Мрія». Передмову написала відома нововолинська поетеса Світлана Костюк, яка пішла за межу 2 місяці тому. На  творчій  зустрічі  Юрія Щербика з  читачами  побували і  наші кореспонденти.

«На ліній невидимих фронтів» – так назвав свою вже другу збірку віршів і прозових рефлексій поет із Луцька Юрій Щербик. На неоголошену війну він пішов добровольцем. Пережите стало основою  його книжки, яку презентували в центральній  міській  бібліотеці Нововолинська.

Автор люб’язно погодився презентувати цю книгу саме у нас, зважаючи на те, що вона вийшла у  Нововолинському видавництві «Мрія», літературними редакторами були нововолинці Світлана  Костюк та Іван Пукля, а дизайн обкладинки створив Вадим Жабровець, – повідомила директор  Нововолинської  ЦБС Світлана Кухарук.

Розповідає поет, учасник АТО Юрій Щербик:

– У мене тут є друзі. Друзі, які служили зі мною в АТО, є волонтери, з якими я подружився.  Є  навіть друзі по мирному життю і нові друзі. Зі мною приїхала моя мама, у неї  з  Нововолинськом  пов’язано ще більше – тут  пройшло її  дитинство.

Юрій Щербик на передовій був рік. Воював у складі 72-ї окремої механізованої бригади. У зоні  АТО народжувалися його вірші.

– Там зовсім  інші  пріоритети, – говорить поет. – Розумієш, що людині багато в житті не треба.  Розумієш, що завтрашній  день може бути не твій. Тому більше нічого не цінуєш, ніж цей день, і стараєшся його прожити гідно.

Літературний  консультант із Луцька Валерій  Гнатюк пригадує:

– Ми з Юрієм познайомилися на сторінках  мережі  “Facebook”, коли він ще воював. Він запускав  зі свого телефону на свою сторінку  вірші. Відразу було видно, що ці  вірші написані в окопах.

Говорить бойовий побратим Юрія Валерій Суровий:

– Будучи там, побачили, як Юра пише, як складає музику до слів. Ми надіялися, що ці зустрічі  будуть. Це для нас не дивно. Бо ми на це сподівалися. Дякувати Богові, що справдилося.

Під час творчої зустрічі Юрій Щербик не тільки читав свої вірші, а й виконував авторські пісні. Школярку Юлію Жук вони зворушили до сліз:

– Мені дуже подобаються його книжки, – каже Юля. – Я написала лист, і він мені подзвонив. Я спілкувалася з ним в Інтернеті. У мене є вже його книжка «Небо  Донбасу». Вона мені дуже подобається, і майже всі його пісні знаю на пам’ять.

Учасниця зустрічі Наталія  Савчук зізнається:

– Я отримала масу емоцій, яких не отримувала вже давно, бо настільки було проникливо і чуттєво. І справді йшло все  від душі й щиро.

Кошти від реалізації книжки автор передасть у зону АТО.